Одно лишь только слово
Твое лишь только слово одно,
И я лечу с Тобою одной из капель синих морей.
Я меньше, чем пушинка
В сраснении с Тобою,мой Бог,
Но Ты меня заметил,
Назвал меня Ты дочкой Своей.
Одно лишь только слово
И вот стеной на землю льет дождь.
Одно лишь Твое слово-
Кружась, на землю падает снег.
Минута за минутой бежит, и за окном снова ночь.
Так было и так будет,
Хвала Тебе и слава вовек!
Прочитано 6098 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 1,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Если ты действительно поэт, то ты должна почувствовать, что этот стих ещё далеко не готов. Не старайся написать побольше, работай над стихами и у тебя обязательно получиться... Комментарий автора: может быть..спасибо anyways:)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
